Як вибрати фотоплівку?
Сьогодні в Україні є великий вибір фотоплівок багатьох виробників. Насправді, усі фотоплівки у світі виробляються на заводах лише декількох всесвітньо відомих виробників. Усі інші — лише пакують плівки, вироблені цими фірмами у свої касети та коробочки вже під власними фірмовими назвами
До речі! На нашому сайті Ви так само можете ознайомитися з ціновими пропозиціями на фототехніка
Першим, хто розпочав у 1880 році масове виробництво фотоматеріалів, був американець Джордж Істман. З 1888 року ця фірма називається "KODAK". Інший гранд у бізнесі фотоматеріалів — німецька фірма AGFA. Також відомими виробниками є японські фірми KONICA та FUJIFILM.
Сьогодні в Україні є великий вибір фотоплівок багатьох виробників. Насправді, усі фотоплівки у світі виробляються на заводах лише декількох всесвітньо відомих виробників. Усі інші — лише пакують плівки, вироблені цими фірмами у свої касети та коробочки вже під власними фірмовими назвами. Такі плівки продаються дешевше, ніж фірмові, хоча всередині, як правило, фотоплівка, виготовлена одним з всесвітньо відомих виробників. Правда, іноді це може бути плівка, виготовлена за застарілими технологіями. Лише фотоплівки виробництва KODAK та ORWO не продаються під іншими торговими марками.
Так що ж купувати? KODAK, AGFA, FUJI чи KONICA? Справа Ваша. Технології відомих фірм виробників крокують в ногу, тому жодному з виробників не вдається значно випередити конкурентів. Спеціалісти радять зупинити свій вибір на якомусь типові плівки та вже не змінювати своїх уподобань — адже зйомки на різні плівки мають свої особливості та відмінності.
Фотоплівка — це прозора стрічка, вкрита чутливою до світла речовиною (емульсією). Основа емульсії — желатин, речовина, що збільшує об'єм в воді, але не розчиняється. В желатиновій емульсії міститься бромисте срібло. Це нестійка сполука, що під впливом світла розпадається на складові елементи — бром та срібло. В процесі хімічної обробки бром виводиться з плівки, залишаючи на ній лише срібло.
Чим більше світла потрапило на плівку, тим більше срібла утворюється в емульсії під час проявлення, і тим темнішим стане ця ділянка кадру. Найтемнішими виходять найсвітліші деталі об'єкту зйомки, і навпаки. Таке “перевернуте” зображення називається негатив. Потім світло через негатив потрапляє у збільшеному вигляді на світлочутливий папір, і ми отримуємо фотознімок (позитив). Існують також слайдові плівки, на яких в результаті з'являється позитивне зображення.
Вздовж плівки зверху та знизу є два ряди квадратних отворів (перфорація) для прокручування плівки механізмом фотоапарату. Плівка знаходиться в касеті, спеціальній коробочці, з якої крізь щілину виглядає кінчик плівки. Касета запобігає засвічуванню плівки.
Фотоаматори чомусь майже не звертають уваги на, так звані, професійні фотоплівки. Хоча, таку плівку можна запросто використовувати в звичайних камерах для любительських зйомок, а якість її вища за звичайну. До професійної плівки застосовуються суворі вимоги. Вона повинна завжди відповідати точним параметрам, тому багато типових для звичайних плівок домішок не використовуються у професійних плівках. Правда, професійна плівка має термін зберігання і зберігати її слід у холодильній камері звичайного домашнього холодильника. Плівка повинна знаходитися в пластиковій коробочці, і відкривати її слід не раніше, ніж через 1,5-2 години після того, як плівку дістали з холодильника. Інакше може утворитися небажаний конденсат. З часом, якість професійної плівки може погіршуватися. Тому її бажано використовувати “свіжою”.
Звичайні плівки можна зберігати при кімнатній температурі. Якість такої плівки з часом довго не знижується за рахунок спеціальних домішок до емульсії (покриття плівки). Та пам'ятайте, що не слід використовувати плівки, термін зберігання яких минув.
Якщо Ви визначились з маркою плівки, слід розібратися з її чутливістю. Це є особливо важливим для власників недорогих компактних апаратів (так званих, “мильниць”). Тому що на солідній камері з автоматикою Ви маєте змогу отримати якісний знімок з плівкою будь-якої чутливості.
На вибір чутливості плівки впливають умови освітленості, за яких Ви плануєте знімати. Діапазон вибору широчезний: від 25 до 3600 одиниць. Любителям варто обмежити свій вибір стандартним діапазоном 100-400 одиниць. Цього цілком досить для будь-якої побутової зйомки.
Як правило, умови зйомок, для яких призначена плівка зображуються на її упаковці у вигляді зрозумілих усім малюнків: сонце, сонце за хмарами, фотоспалах, тощо. Зокрема, плівка в 100 одиниць підходить для зйомок на сонці чи з фотоспалахом. 200 — універсальна для любителів. З такою плівкою можна знімати і під час сонячної, і під час хмарної погоди, в тіні та в приміщенні, зі спалахом, чи без. Плівка в 400 одиниць є ідеальною при слабкому освітленні, а також для зйомок швидких об'єктів.
При збільшенні розміру фотознімків стає помітною зернистість фотоплівки. Адже, насправді, зображення на негативі складається з окремих точок — “зернин" срібла. При збільшенні стає помітним розмір цих зернин. Чим він менший, тим рівномірнішим є зображення. Існує залежність — чим вище світлочутливість плівки, тим більша її зернистість. І, відповідно, гірше результат при збільшенні розмірів фотознімку. Тому слід завжди вибирати для зйомок фотоплівку з мінімально допустимою при даних умовах зйомки чутливістю.
Та все ж основним показником якості плівки в еру цифрових фотолабораторій є не чутливість, і навіть не здатність передавати кольори, а фотографічна широта плівки, тобто її здатність одночасно якісно передавати темні та світлі частини фотознімку. Наприклад, якщо зйомка відбувається на фоні вікна чи сонця. Так от, професійні плівки, що мають, як правило, більшу фотографічну широту, ніж любительські, забезпечать у такому випадку якісне зображення і об'єкту, і фону. Іншою перевагою фотоплівок з великою фотографічною широтою — це можливість встановлювати експозицію (витримку та діафрагму) у більш широкому діапазоні. Професійна плівка також пробачить деякі інші помилки новачка.
На упаковці плівки є вся інформація про неї у вигляді спеціальних позначок та цифр.
- Уважно прочитайте тип плівки. Назви слайдових плівок, як правило, закінчуються словом "CHROME". Окрім того, йде напис англійською мовою: Film for Colour Prints (плівка для кольорового друку — звичайна), або Colour Reversal Film (кольорова обертувана плівка — слайдова).
- Число, що позначає чутливість плівки в міжнародних стандартних одиницях ISO: 100, 200, 400, тощо. (На фотоапаратах старого радянського виробництва чутливість вказано за "ГОСТом" — внутрішньодержавним стандартом. Між ними існує наступна відповідність: ISO 100 = 90 ГОСТ, ISO 200 = 180 ГОСТ, ISO 400 = 350 ГОСТ). Також на кожній коробочці вказано чутливість ще й в одиницях DIN (німецький стандарт). Наприклад, "100/21". Це означає: ISO = 100 од., DIN = 21. Шкала DIN є майже на усіх радянських фотоапаратах, так що можна користуватись і нею.
- Дрібним шрифтом позначається формат плівки, наприклад, 135-36. Це означає, що ширина плівки — 35 мм, найбільш розповсюджений тип, і що вона складається з 36 кадрів розміром 24х36 мм. Якщо Ви хочете швидше відзняти плівку, щоб отримати готові знімки, можете купувати плівку на 24, чи 12 кадрів.
- Напис Daylight (денне світло) — рекомендує використовувати таку плівку для зйомок при денному освітленні чи зі спалахом.
- Літери DX свідчать, що плівка містить DX-код. Це металічні контакти на поверхні касети, у яких закодовано чутливість плівки, її фотографічна широта і кількість кадрів. Саме цим кодом керуються фотоапарати з автоматикою.
- Ще на плівці можна знайти шифр процесу її проявлення, наприклад, С-41. Це службова інформація для фотолабораторії.
- Також на упаковці нанесено термін придатності плівки. Не бажано використовувати плівку після спливання цього терміну.
Декілька корисних порад:
Сучасні фотолабораторії мають достатньо можливостей, щоб, відповідно налаштувавши обладнання, досягти якісної передачі кольорів на знімках, не залежно від виробника плівки. Якщо Ваші знімки надто червоні, сині чи зелені, вимагайте від лабораторії передрукувати знімки, бо це є звичайний брак, або наслідок недбалості чи недостатньої кваліфікації лаборанта. Це не стосується випадків, коли невідповідність кольорів пов'язана з недосвідченістю фотографа-любителя. Наприклад, жовтувато-коричневими виходять знімки, зроблені без спалаху при штучному світлі ламп розжарювання.
Щоб Ваші фотознімки довго зберігалися, не втрачаючи яскравості, слід зберігати їх у фотоальбомах, а , вивішуючи не стіну, уникати місць, куди потрапляють прямі сонячні промені.
Проявлену плівку зберігайте також у недоступних для світла місцях, а слайди — у спеціальних коробках в темряві та подалі від нагрівальних пристроїв.
Якщо Ви фотографуєте нечасто, купуйте плівки по 12 та 24 кадри, тому що не бажано, щоб плівка довго знаходилася у фотокамері.
Нові та відзняті, але не проявлені плівки, рекомендується все ж зберігати при температурі біля +3 градусів (у холодильнику).
При друці фотознімків краще використовувати лабораторії та фотопапір тих же виробників, що і плівку. Іноді фірмовий папір компенсує недоліки плівки того ж виробника.
Неменш корисну інформацію Ви можете отримати в розділі ціни на фототехніка